Բֲ \ \ OFFICIAL BAND`S SITE

ФОМУ З "МАНДРІВ" ОЖЕНЯТЬ У КОСМАЧІ
ЦЕ ПООБІЦЯВ ЗРОБИТИ ТАМТЕШНІЙ СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА НАСТУПНОГО ФЕСТИВАЛЮ 

“ВЕЛИКДЕНЬ У КОСМАЧІ”

Бринзі й сиру досхочу – приїжджай до Космачу!
Етнофестиваль "Великдень у Космачі" вже вдруге гучно пройшов у серці Карпат, селі Космач. За три дні, з 30 квітня по 2 травня, фест зібрав у гірському селі майже 50 тисяч поціновувачів української культури та традицій. З'їхались сюди етномайстри з усіх куточків України, а також мистецькі делегації з ряду країн. У рамках фестивалю відбувся IV Всесвітній з'їзд писанкарів, Міжнародний симпозіум із гончарства, наукова конференція, присвячена 150-річчю розвитку туризму в Космачі, виступ українських та закордонних гуртів і вже традиційний ярмарок. Карпатське село на кілька днів і справді стало культурним серцем України. Традиційно будь-якому етнофестивалю тут були представлені як старовинні, так і сучасні культурні надбання України: від вишиванок до останніх українських фільмів та етномузики. Так, болванку із записами "Космацьких музик" можна було придбати за 15 гривень, і прямісінько біля розкладки отримати автограф від керівника ансамблю. Відвідувачі могли скуштувати традиційні гуцульські страви – банош, сирні коники, карпатську бринзу та звичайні вареники. 

Хочеш трембіту? 800 гривень – і вона твоя!
Усіх гостей місто вітало звучанням трембіт, а центральна вулиця села була вщерть заповнена вишитими сорочками, тканими та вовняними виробами, дерев'яними сувенірами, писанками та намистом. Усе зроблено руками майстрів, яких свого часу народному промислу вчили їхні діди-прадіди. Особливу увагу відвідувачів фестивалю привертав народний інструмент – дримба. Секретом їх виготовлення на фестивалі могло поділитись всього-на-всього декілька майстрів. "Я вам признаюсь, це дримби не гуцульські, а непальські, – каже майстер Славко, що приїхав на фестиваль з Чернівецької області. – На Гуцульщині є ще багато людей, які їх роблять. Купуйте!". За словами майстра, навчитись грати на такому етнічному інструменті зможе кожен всього за півгодини, а ціна цього витвору ручної роботи – від 50 до 100 гривень. Часи, коли дримби дідо-гуцул продавав по 5 гривень у Вижницькому потязі, минули. Подейкують, що той майстер кілька років тому помер... Інший чернівчанин – Василь – умудрився купити справжню трембіту в одного з космацьких трембітарів одразу після офіційного відкриття фестин. 
– Той поважний вуйко захотів за свій інструмент 800 гривень. Знаючи гуцульський гонор, я зрозумів, що торгуватися з ним марно – розповів Василь. 

Ющенко потратив на подарунки кілька тисяч гривень
Окрім колоритних музичних інструментів чи не найбільший попит на фестивалі мали вишиванки, килими та інші елементи космацького вбрання – постоли, вінки, крайки... На вагу золота були тут і ткані килими, яскраві візерунки, помаранчевий колір яких нагадував про гарячу гуцульську кров. "Технологія тут втрачається, такі килими сьогодні тчуть хіба що старі майстри", – журиться продавець. За квадратний метр такого дива тут просять 200 гривень. А особливе захоплення викликало взуття із конопель. Як запевнив продавець, ті, хто носить такі капці та одяг, ніколи не пітніють, адже піт повністю поглинається. Загалом фестиваль зібрав чимало майстрів зі всієї України, а от скільки було відвідувачів, організатори не наважуються назвати відразу. Очевидно, що гуцульська культура все більше цікавить іноземців. Їх на фестиваль приїхало чимало. Зокрема, серед поважних гостей – посол Франції Жан Поль Везіан, який вже вдруге разом із дружиною відвідав гуцульський етнофестиваль. За його словами, він дуже хоче підтримати такі починання в Україні, особливо все, що стосується космацької вишивки. На початок фестивалю, 30 квітня, разом із родиною прибув і Президент України Віктор Ющенко. Аби зустрітись із ним, на центральній вулиці села зібралась не одна тисяча людей. 
– Ви йдете на Ющенка? – запитала в нас пані Галина, на подвір'ї якої ми розбили палатку. – Я вже біжу, бо хто знає, чи доведеться його ще колись побачити... 
По прибутті на фестиваль Президент пройшовся з дружиною торговельними рядами, купив вишиті блузки для дружини, дві верети та п'ять веретенець. Вишиту сорочку, яка сподобалася Президенту, йому подарував місцевий господар. "Я поважаю все, що ми бачили сьогодні на прилавках, – сказав Віктор Ющенко, – це надзвичайне. Це те, що належало нашим дідам, прадідам... Це наша гордість від того, що те покоління могло зробити такі речі, які ми маємо честь одягати сьогодні". 

Івано-Франківська облдержадміністрація скаламутила всю воду
Також Президента України ознайомили з колекцією унікальних глиняних тарелів та експозицією космацьких писанок. "Космач для Президента не новий, але коли він подивився на наші писанки, то був просто у захваті, – розповів організатор фестивалю, заслужений майстер народної творчості України, сільський голова Космача Дмитро Пожоджук. Особливо Президенту пригледілось писанкове дерево місцевої майстрині Варсаб’юк Марії". А сам сільський голова Дмитро Пожоджук вручив главі держави коника з вершником із сиру, космацьку писанку, а також паску на вишиваному рушнику... "Це замість хліба з сіллю", – додав пан Пожоджук. Проте в організації фестивалю все ж таки були й прогалини. У порівнянні з минулим роком, помітним став брак відомих етномузикантів. Сільський голова пояснює це тим, що громада Космача створила свій оргкомітет фестивалю, який хотів працювати за сценарієм минулого року, та втрутилася Івано-Франківська облдержадміністрація і "скаламутила всю воду", відкинувши усіх наших членів оргкомітету. 
– Франківські чиновники не дали грошей на етно-рокові гурти, натомість дали купу грошей Богдану Сташківу та його молодим протеже, що виконують звичайнісіньку попсу не найкращого ґатунку. Вони там не розуміють, що молодь їде спеціально для того, щоб побачити "Стелсі" чи "Мандри", чи "Олово", чи "Бурдон", когось посіпати, поговорити, – каже пан Пожоджук. Нам навіть адміністрація сказала так: "Не подобається, то ми дамо фольклорні колективи – хай вони виступають, і фестиваль буде. І на цьому кінец". А ще Дмитро Онуфрійович розповів про його знайомство з чільником "Мандрів" Фомою, який теж приїхав на фестиваль, щоправда, через брак організаторських коштів не виступав. "Він мені розповів, що має дівчину у Києві, але я бачив, як він споглядав на наших дівчат, тож, думаю, коли завітає до нас наступного року, я його тут вженю, і він оселиться у нас". 

"Стелсі" презентували новий альбом. Гуцулам сподобалось!
Широко представлені цього року на забаві були й буковинські виконавці. Етніку нашого краю показали румунський народний аматорський фольклорний колектив "Даті На" зі Сторожинця та оркестр народної музики "Мугурєл" з Опришен Глибоцького району. Рок з народними елементами запропонувала група "Олово", а чернівецький аматорський колектив "Тіні вогню" показав гостям фестин справжнє вогняне шоу. 
Якісної, власне, молодіжної музики справді бракувало. Як приємний виняток був чернівецький електро-фольковий гурт "Стелсі", котрому випала честь стати хедлайнером одного з фестивальних днів. Буковинці, певно, були єдиними, хто розворушив чи не увесь багатотисячний натовп своїми піснями з нового альбому, офіційна презентація якого очікується з дня на день. Щоправда, чекати на нові пісні хлопців довелося аж до о пів на третю ночі, знову ж таки через організаційні промахи. Олексій Кухарський, фронтмен "Стелсі" повідомив, що "враження від фестивалю залишились просто чудові, незважаючи навіть на те, що погода нам не дуже посміхалася – побачили стихію карпатського вітру і дощу. Але люди тут дуже позитивні, енергійні. Гори – це є гори. Все-таки енергії тут набагато більше, ніж в якомусь там запиленому вихлопними газами різноманітних машин місті". А ще у рамках фестивалю відбулося бойове хрещення нового учасника гурту Миколи Кобилюка, який замінив Юрка Зарубайка. 

Попса та етно на одній сцені – справжній бардак!
Виступ співочих колективів та гучні розваги організатори перенесли на наступний день фестивалю, 1 травня, адже 30 квітня був оголошений в Україні Днем жалоби. Проте співочі колективи того дня таки приїхали, аби просто взяти участь у культурному святі. Деяким колективам на основній сцені виступити не вдалося. 
– Ми приїхали сюди зі Львова, – розповідає цимбаліст гурту "Люди добрі" Юрій Рафалюк. Ми виступаємо сьогодні не на основній сцені, бо самі бачите, яка тут організація. Тут просто дурдом – поприїжджали гурти, і для них не створено ніяких умов. Половина приїхала сама, іншу – не можуть привезти. А ставляться до музикантів, як до якихось лабухів. Хлопці підійшли поцікавитись, коли виступають, а у відповідь – через годину. І усім так кажуть. І ніби бачать, що це справжні етновиконавці, а їх ставлять виступати у ряд із попсовиками, що співають "Морская чєрєпашка по імєні Наташка". 
– І не образливо вам, що такі люди виступають на сцені, а ви тут, на галявині? 
– Там інша публіка, а тутка, біля нас, – зовсім інша. Тут, бачите, люди з нами спілкуються, щось розпитують, а там в основному ті, що не бачили Президента і пафосу. Ми його вже бачили і сюди приїхали перш за все відпочивати. 
– Незважаючи ні на що, ми хочемо привернути увагу до нашого Космача, до розвитку сільського зеленого туризму у цьому чудовому краї, який по праву називають келією сонця, сонячною долиною. Сьогодні ж обговорюється питання про надання фестивалю статусу державного, – оптимістично сказав мені після завершення фестивалю сільський голова Космача Дмитро Пожоджук. Продовження фесту наступного року буде обов'язково! 

За інформацією організаторів, цьогорічний фестиваль обійшовся їм у 100 тисяч гривень, з них 40 тисяч виділила ОДА, а решту – спонсори, серед яких чи не найбільше долучилися до фінансування цього заходу заможні люди Космача. 

Лінгвісти розшифровують слово Космач як келія сонця. Якщо поглянути на Космач з гори Стеришора, то центр села нагадує великий сонячний диск, а його 32 присілки – сонячні промені. Космач називають "Українським Барбізоном", "Українською Швейцарією", "Серцем Гуцульщини". А ще – загальна площа села становить понад 80 кілометрів, і саме тому воно вважається одним з найбільших у Європі. 

Подейкують, що музикант одного з відомих українських етно-гуртів, який мав виступати на фестивалі третього дня, так й не дочекався свого виступу, бо апаратуру через дощ люди з агенції "Захід- шоу" передчасно почали збирати, накинувся на Богдана Сташківа і кулаками довів, що той вчинив негарно. Як наслідок – у Сташківа кілька синців, розірвані сорочка і куртка. 

Серед гостей фестивалю були і керівники чернівецького обласного управління культури. Будемо сподіватися, що вони набралися у сусідів необхідного досвіду, адже черговий міжнародний гуцульський фестиваль відбудеться цього року у Вижниці вже в серпні. І сподіватимемося, враховуючи космацькі помилки – справжніх якісних молодіжних етногуртів на ньому не бракуватиме. 



Тарас ПІЦ спеціально для газети "ДОБА" (15 травня 2008 року)