Բֲ \ \ OFFICIAL BAND`S SITE

НАШ ГУРТ - ТО СУЦІЛЬНИЙ АНЕКДОТ!

Нещодавно чернівецькі хлопці з гурту "Стелсі", які чи не єдині в Україні поєднали електронну музику з українськими фольклорними мотивами, презентували свій шостий альбом "Товариство з Безмежною Безвідповідальності". Жартома і всерйоз про гурт та про творчість розповів кореспондентові "Експресу" лідер "Стелсі" Олексій Кухарський.

— Розкажи про останній альбом?
— Це по-справжньому творчий альбом. Ніякої "калькуляторної музики". Ми робили саме те, що хотіли. Усе: від пісень до оформлення диску, на якому зображені дві свинки та склянка, — це вільна від будь-якого комерційного чи іншого впливу творчість. Ми писали його тоді, коли було натхнення, так само творили тексти та музику. Навіть назва прийшла якось сама собою. Вигадали її разом з менеджером нашого гурту, який такий же жартівник, як і всі ми. Тому, якщо серйозні люди створюють товариства з якоюсь формою відповідальності, то нам під силу створити товариство безмежної безвідповідальності. Щодо музики, то ми надалі поєднуємо клубну музику, рок, українські автентичні мотиви. Але розповісти про нього неможливо, його слід слухати.

— А як з'явився гурт "Стелсі? Що означає його назва?
— Назва гурту зазнала певної трансформації. Спочатку це було англійське слово, яке означає "таємний", "таємничий". Але через те, що не всі володіють англійською, виникали проблеми з написанням. Весь час хтось щось плутав. Тому ми вирішили спростити написання назви і тепер назва як чується, так і пишеться. А утворився гурту 1999 році, але активну творчу діяльність з першими публічними виступами почав ще майже через рік. Тоді нас було всього двоє, і ми грали брейкбіт.

— У музиці "Стелсі" тепер багато українських мотивів...
— Прийшли до цього поступово, але саму ідею підказали друзі. А раніше використовували у творчості й індуські мотиви, і кельтську мелодику.

— Хто створює пісні?
— Музикою займаюся здебільшого я. Але кожний з гурту, хто має ідеї, може їх реалізувати. Тому можна сказати, що у нас колективна творчість. Насправді це неважливо, головне, щоб людям подобалося.

— Пісні під час виступів весь час перемежуються з якимись жартами. І самі тексти пісень здебільшого веселі.Чому так?
— Навіщо всі оті філософські тексти, пошуки чогось незрозумілого?... Ми співаємо про те, що буде існувати завжди. Наприклад, про студентське життя, про розваги. Все це буде актуальним, допоки буде молодь. А ще любимо стьоб, але ми не злі. Може, комусь наша творчість видасться вульгарною, та смаки в людей різні.

— Учасники гурту теж підпадають під визначення "молодь". Любите розважатися?
— Так, ми всі молоді. Наймолодший наш семплер Микола — він іще студент, і розважатися вміє. (Сміється). Зараз у своєму рідному селі пасе корову і наспівує улюблені співанки. Та це жарт. Якщо серйозно, то розважитись любимо. Але, як то кажуть, "є що згадати, нема що дітям розказати". Доведеться для дітей вигадувати історію про те,як у молодості був дуже чемним та їхню матір зустрів у бібліотеці і.т.п. А взагалі ми всі жартівники. Наш гурт — то суцільний анекдот. Майже всі анекдоти про музикантів чи молодь можна застосувати до нас.

— Ваш фірмовий стиль одягу — це теж жарт?
— Треба ж якось вирізнятися. Ось і носимо ці шапки, вишиванки та темні окуляри. А Сергій Щепкін, клавішник, носить одяг свого народу — єврейський чоловічий костюм. А капелюха мені якось заради жарту подарували знайомі дівчата. Взагалі, це жіночі капелюхи. Ми їх розпорюємо і виходять такі дивні шапки.

— Які ще маєте творчі плани?
— Трохи відпочиваємо. Минулого місяця мали багато виступів. Після цих поїздок всі позастуджувалися. Лікуємося. А далі продовжимо наше турне, до речі назва його "дурне-турне".(сміється) 


Олена АРХИПОВА (газета "Експресс", 31.07.2008)

press18