Բֲ \ \ OFFICIAL BAND`S SITE

       Інтерв’ю Тартак та Stelsi: важливо те, як ти живеш, а не те, що думають про твоє життя оточуючі
       

Гурт «Тартак» завітав до Чернівців з концертною презентацією ще не виданого альбому, про що читачі A-Music вже знають. Співучасниками концерту стала місцева електро-фолк команда «Stelsi». На честь такої події була проведена прес-конференція лідерів вищезгаданих гуртів.

Чим буде особливий концерт?

Сашко Положинський: Зіграємо пісні з альбому, який ще офіційно не вийшов. Тільки одна з 15 («Джангл») вже мала радіо ротацію. Друга частина – пісні за бажанням аудиторії.

Як люди сприймуть ваше творче «дитя»?

Сашко Положинський: Буде лише дві скарги. Перша: «Бляха муха, це було щось неймовірне! Мені й досі зводить м’язи від стрибків!». Друга: «Три години, хіба це концерт? Мало!». Впевнений, що всі будуть задоволені.

Сьогодні дебютуватимете з дівчиною?

Сашко Положинський: Так. В альбомі є пісня для дуетного виконання. Постійного партнера не маємо. Раніше виконували з Андрієм Підлужним. Він, нажаль, не зміг поїхати в тур. Підмінятиме Анастасія Кочотова – професійна співачка зі Львова. Це буде повна імпровізація. Часу на попередню репетицію не мали.

А чим здивує сьогодні «Stelsi»?

Олексій Кухарський: Підготована енергійна програма. Підібрали всі «бойовики». Добряче розігріємо народ перед виступом «Тартака».
Сашко Положинський: Зауважу, що такого поняття, як «розігрів» не визнаю. Вважаю це повноцінним виступом двох колективів.

У цьому році фестиваль «Червона Рута» повертається у Чернівці, чи став фундаментом до гурту «Тартак» ваш дебют у ньому ‘97 року?

Сашко Положинський: Як би не фест, то нас могло й не бути. З цього і почалась історія гурту. Це повна авантюра. Я був справжнім фанатом «Червоної Рути». З 89-го і почалось моє перетворення з радянського хлопчика в українця. У 96-му році з’явилась велика та перспективна ідея створити гурт. Мав пісні, назву, але не було музики та власне складу. У 96-му визріла ідея створити електронний проект. Було вирішено все, що гралось у рок форматі, зіграти в електро. Запис відбувся у будинку культури міста Луцьк. Там проходив відбірковий тур на «Червону Руту-97». Записав гурт «Тартак» у танцювальну музику. На ходу вигадав, кого хочу запросити, та пісні, що зіграємо. Імпровізаційно з заяви почалось існування гурту «Тартак». Домовився з тими людьми, яких вписав. Одного хлопця з того часу я так і не бачив. Він і не дізнався, що знаходився у віртуальному складі гурту. В останній день знайшов фонограму.

Чи робота на радіо та телебаченні вам дуже допомогла?

Сашко Положинський: Це підтримало гурт «Тартак» на перших етапах існування. Пережили декілька криз. Перша: з гурту пішов другий вокаліст. Друга: нас кинув продюсер. Третя: київська міська влада заборонила виступати учасникам «ЧВ» на відкритих майданчиках. Втратили чи не єдину можливість хоч десь грати. Довелось все починати не з нуля, а з великого мінуса. Почав працювати на радіо, потім на телебаченні. Обростав знайомствами та зв’язками. Крім іміджу зароблялись й гроші. Все вкладав у гурт. Якби не засоби масової інформації, яких я власне не люблю, то «Тартак» проіснував би не довго.

Чи щось змінилось з часу «Помаранчевої революції» у ваших політичних переконаннях. Чи підтримуєте якусь політичну партію?

Сашко Положинський: Політика в Україні мене все більше розчаровує. Поки не існує така політична сила, якій я стовідсотково віддаю свої симпатії. Для нас ідеологія важливіша можливості заробити.

Чи позиція лідера та учасників гурту не змінилась щодо «Я не хочу бути героєм України»?

Сашко Положинський: В 2003 році ми написали цю пісню. У 2004 з подіями на Майдані набула особливого звучання. Мав великі сподівання, що вона втратить актуальність. Я трошки змінив своє ставлення до постаті героїв. З часу написання пісні познайомився і поспілкувався з багатьма із них – їм до одного місця визнання. Важливо те, як ти живеш, а не те, що думають про твоє життя оточуючі. Прикро, що українці не навчились шанувати героїв. Це негативно відображається на сьогоденні та на перспективах майбутнього. Та все ж маю велике сподівання, що ситуація рано чи пізно зміниться. Як співав мій колега: «Все буде добре…»

Чи пісня «Атомна помпа» присвячена Каті Чілі?

Сашко Положинський: Вона подарувала ідею пісні. Катя розповіла цікаву теорію. За змістом: чорнобильська катастрофа була своєрідним щепленням для українського народу. Переживши її, ми надали собі шанс на майбутнє. В планетарному масштабі людству загрожує не тільки економічна, але й екологічна криза. В українців вже є імунітет. В серці кожного живе атомна помпа. Вона качає енергію, щоб пережити всі негаразди і катастрофи. На основі теорії я й створив пісню.

Прокоментуйте пісню «Принцеса R&B».

Сашко Положинський: Це подарунок моїй подрузі на день народження. Вона дійсно принцеса аренбі, хоч відома у вузькому колі друзів.

У якому телепроекті «Тартак» ніколи б не взяв участі?

Сашко Положинський: Можна побачити тенденцію, що я і «Тартак» все рідше з’являємось на телебаченні. Якось поскандалив на одному політичному ток-шоу. Одразу ж отримав декілька запрошень на аналогічні. Всім відмовив, тому що вважаю всі політичні токшоу шкідливими для українського народу. Люди чекають від них відповідей на питання, натомість отримують шоу. З одного боку піднімають телеканалам рейтинги та гроші, з іншого, всі учасникам тримають народ в омані та покорі. Їх мета – примітизувати рівень народного інтелекту.

Як розглядаєте перспективу створення в майбутньому спільного проекту «Тартак» та «Stelsi»?

Сашко Положинський: Проект заради проекту ніколи не цікавив. Завжди шукаю сенс. Нехай то буде цікава ідея, чи гарна форма. Конкретних пропозицій до «Stelsi» не маємо.
Олексій Кухарський: Ми не якийсь «бойз бенд» у негативному розумінні.. Потрібно врахувати багато нюансів.

«Stelsi» зняли нещодавно кліп на пісню «Я тебе знайду» і вже почали працювати над новим, це так?

Олексій Кухарський: Кліпом це назвати не можна. Нарізка живих виступів, що перетинаються з комп’ютерними ефектами. Кліп на пісню «Я тебе знайду» – це фотороман. Там з’являються актори, а не самі «Stelsi», щоб передати текст та те, що за піснею. Ще не було презентації – вичікуємо слушного моменту. Справа одного-двох тижнів.

Чи існує у «Stelsi» власний стиль та форма, чи все залежить від формату наступного проекту?

Олексій Кухарський: Форма є, але завжди слухаємо настрої. Багато людей знаходяться «поза кадром». У них свої побажання та ідеї. Всі разом працюємо над гібридом. Творчий процес крутиться як карусель. Поєднуємо непоєднуване: ліричність з гумором та сатирою до прикладу. Хочемо довести багатогранність нашої творчості.

80% – це електронна музика, але багато є від панку та класичного року. Почали із сем плів, закінчили українським. Молоді люди не зацікавлені у фольк-музиці. Намагаємось хоч в такий спосіб познайомити їх з українською самобутністю.

Чи зацікавлений «Тартак» рухатись в етно-напрямку?

Сашко Положинський: Нам цікаві творчі експерименти та дуети з фольклорним матеріалом. Було створено досить цікавий проект з «Гуляй город». Він вилився у взаємний диск Тартак та Гуляй город. Ще робили спроби працювати з таким матеріалом, але відчули, що не йде. Не бажаємо, щоб це було надумано, вимучено, неприродно. Чекаємо справжнього натхнення, а зараз працюємо з фольк дуетом «Астарта» - Інною та Юлею.

Чи хотіли б зробити закордонний тур на підтримку альбому?

Сашко Положинський: Закордоном виступали мало. Найбільший інтерес до нас з боку Польщі. Мали один концерт в Росії. Заходили розмови про видання там наших дисків та популяризацію музики. Завжди поставало питання: «Чи готові створити декілька пісень російською?». Наша відповідь: «Поки що ні».І не через упередження щодо російської. Сам навчався у російськомовній школі, вільно володію та розумію її. На європейському ринку всі зацікавлені у тому, що робимо. Немає спроб підлаштувати нас під когось. Початковий інтерес ніколи не ставить питання чи готові заспівати польською, німецькою. В Росії все інакше.



Уляна "Drum Chick" Борзова  (25.04.2009)

http://a-music.com.ua/reportpart/interview/341--stelsi-.html