Բֲ \ \ OFFICIAL BAND`S SITE

«Стелсі»: «Наш слухач не розчарується»

«Стелсі» – один із найбільш знакових чернівецьких колективів і неодноразовий учасник так само знакових фестивалів Олега Скрипки «Країна Мрій» та «Рок Січ». Грають щось середнє між роком і електронікою, притрушуючи етно-мотивами, нарізаними із записів усіляких фольклорних експедицій. Окрім українського фольку, експериментують ще й з мотивами Північної Європи, Середньої Азії та Сходу. За десять років існування гурт має в доробку сім повноцінних альбомів і збірку найкращих пісень, що вийшла у серії «MP3-колекція». Склад формації на сьогодні такий: Олексій Кухарський – вокал; Олександр «Гуня» Веренінов – гітара; Сергій Щепкін (Dj Sergeyeff) – синтезатори, бек-вокал; Микола «Снайпер» Кобилюк – семплінг, ді-джеїнг, бек-вокал; Сергій Палка – бас. Тимчасово хлопці майже ніде не виступають, бо готують новий альбом. Про це та інше спілкуємося з очільником формації Олексієм Кухарським.

– Бачу, у складі вашого колективу знову зміни…

– Так, ми «розрослися»: тепер у нас з’явився новий учасник – Сергій Палка, басист. Це дуже допомагає як на виступах, так і в студії під час писання нових речей.

– Подейкують, що готуєте переспів «Братів Гадюкіних»...

– Наприкінці серпня Олег Скрипка запропонував нам зробити кавер на пісню «Гадів», оскільки готується збірка переспівів до ювілею колективу. Ми ж вже почали працювати над піснею «Місячне сяйво», яка також увійде до нашого нового альбому. Тобто склалася ситуація «на ловця і звір біжить». Попрацювавши над піснею місяць, зробили «закрите» прослуховування, і тепер чекаємо на відповідь Скрипки. Щойно збірка вийде у продаж, люди зможуть цю пісню почути. Також Олег готує великий концерт, де різні українські колективи запропонують свої варіанти пісень «Гадюкіних».

– Олег Скрипка – для вас своєрідне «обличчям української культури» чи просто людина, яка таким чином заробляє собі славу і гроші?

– Звичайно, обличчям сучасної української культури. А кого ж іншого вважати цим обличчям? Світлану Лободу чи що?

– На якому місці для вас гроші? Чи ви від них незалежні?

– Усі музичні колективи, які працюють на професійній сцені, залежать від грошей. У нас багато дорогої професійної апаратури, яка забезпечує якість звуку, тому зрозуміло, що без фінансів ми б не змогли собі це дозволити. Та й взагалі, кожна робота, у тому числі робота музиканта має оплачуватись. Так працює Захід, цього гідні й ми. Треба працювати – і все буде гаразд.

– А для кого б ви ні за які гроші не виступили?

– Складне запитання, бо ніколи про це не думали. Наприклад, для Сталіна. Але цей недолюдок вже і так давно мертвий…

– Ваша ода Помаранчевій революції, пісня «Ющенко – Так!» тепер сприймається просто як данина тому часу?

– Вона тоді й була написана – 2004 року. І ми про неї в жодному разі не жалкуємо. Як зараз пам’ятаю ті часи. Прикольно було!

– Чи сприятливі нині в Україні умови для музикантів?

– Гадаю, вони для музикантів погіршуються. Міністерство культури не хоче фінансувати різноманітні фестивалі та дійства такого ґатунку і залишає це на плечах самих організаторів. У підсумку це відбивається на музикантах, яким організатори через брак коштів не спроможні запропонувати гонорар. Маємо очевидне замкнуте коло: одне без іншого не працює.

– Яким буде ваш новий альбом і коли він з’явиться?

– Терміни, аби не наврочити, ми не розголошуємо. Маємо всі нюанси доробити на 100%. Стилістика альбому буде цього разу ще більш розширена. Замішаний і кельтський, і балканський фольк, і все це звучатиме, звичайно ж, у нашому стилі. Буде все: і скіти, і жарти, і «мєдляки», і «бойовики»... Даємо гарантію, що наш слухач не розчарується.

– Чи плануєте дуетні пісні на кшталт композиції «Час минає» з «Очеретяним Котом», що увійшла до попереднього альбому?

– Саме обговорюємо ці варіанти. Вже є готова композиція з гуртом «Пропала Грамота»: їхня пісня «Приймак» зазвучала в нашій стилістиці. Далі будуть сюрпризи…

– Етнічні елементи у вашій музиці, гадаєш, і надалі актуальні? Мода на етно триває?

– А ми за модою не гасаємо і ніколи цього не робили. Ми за ці 10 років існування перетворилися на такий собі химерний гібрид усіх стилів та напрямків музики і вже самі не знаємо, як визначити свій стиль. «Електро-фольк» – це просто штамп, вигаданий київськими журналістами, щоб хоч якось лаконічно, але приблизно нас охарактеризувати. Етно – так само, як і класична музика, як і джаз – завжди актуальне, бо все це по суті класика. Ми величезні фанати та колекціонери цього чудового напрямку, тому, звичайно, і використовуємо його в музиці, яку робимо.

– Чи хотіли б «Стелсі» написати справжню пісню-візитівку, слухаючи яку, вас завжди б упізнавали? Чи така вже є?

– Я гадаю, що такі пісні навмисно не пишуться. Для них потрібна перевірка часом і слухачами. Наприклад, впізнається і багатьом подобається наша пісня «Я тебе знайду». Пісню «Позитив» часто крутять на столичних радіо, чернівчани ж люблять пісню «Чернівці (Чудове місто)». Всі наші пісні – як діти: ми всіх їх любимо і поважаємо, так само, як і свого слухача.


Тарас ПІЦ (додаток "Трохи культури", газета "Молодий буковинець")